«Та я не алкоголік. Просто ввечері пару келихів, щоб заснути». Так починається багато розмов з військовими. А потім з’ясовується, що «пару» — це вже пляшка, що без неї сон не йде взагалі, що вранці трусяться руки, і що дружина давно мовчки рахує порожню тару.
Я не буду тут читати мораль. Я добре розумію, чому люди після фронту п’ють. Але хочу чесно розповісти, коли це вже перестає бути «розслабитися» і що з цим робити.
Чому саме алкоголь
Бо він працює. На якийсь час. Після кількох чарок спадає напруга, яка не відпускала місяцями. Голова перестає прокручувати те, що було. Легше заснути. Легше сидіти в компанії. Легше не відчувати.
По суті, це самолікування. Людина намагається впоратися з тривогою, безсонням, кошмарами, провиною, болем — тим, що часто є симптомами ПТСР у військових чи депресії. Просто єдиним доступним засобом.
Проблема в тому, що алкоголь бере в борг. Сон після нього поверхневий, людина прокидається серед ночі, кошмари часто стають сильнішими. Наступного дня тривога вища. Настрій гірший. Гнів ближче до поверхні. І щоб знову вимкнути все це — треба випити більше.
Ознаки, що це вже проблема
Немає чіткої межі «до двох — нормально, після трьох — алкоголізм». Важливіше, яку роль алкоголь грає у вашому житті. Задумайтеся, якщо:
- без алкоголю не виходить заснути чи розслабитися;
- п’єте більше або частіше, ніж планували;
- для того самого ефекту треба дедалі більше;
- пробували зменшити — і не вийшло;
- вранці тремтять руки, пітливість, серцебиття, тривога — і «поправляєтеся»;
- через алкоголь були сварки, спалахи гніву, проблеми на службі чи роботі;
- п’єте на самоті, ховаєте, применшуєте, скільки випили;
- сідаєте за кермо напідпитку або поєднуєте алкоголь із заспокійливими чи снодійними;
- близькі кажуть, що це проблема, а ви дратуєтеся.
Якщо ви впізнали себе у двох-трьох пунктах — це вже привід поговорити з лікарем. Не тому, що з вами «щось не так», а тому, що далі зазвичай тільки важче.
Особливо небезпечно, коли алкоголь поєднується з агресією і спалахами гніву, зі зброєю вдома, або з думками про те, що жити не хочеться.
Чому не можна просто різко кинути
Це те, про що я прошу пам’ятати обов’язково. Якщо людина п’є багато і щодня протягом тривалого часу, організм перебудовується під алкоголь. Різка зупинка може викликати синдром відміни: тремор, пітливість, безсоння, тривогу, підйом тиску, а в тяжких випадках — судоми і алкогольний делірій («білу гарячку»). Делірій — стан, небезпечний для життя. Людина перестає розуміти, де вона, може бачити те, чого немає, стає збудженою або агресивною.
Тому якщо ви або ваш близький п’єте багато і щодня — не зупиняйтеся різко самостійно. Кинути треба, але під наглядом лікаря, який оцінить ризики і підбере безпечну схему. У деяких випадках це робиться в стаціонарі.
І ще одна пастка: «перейду з алкоголю на заспокійливі». Транквілізатори на кшталт феназепаму чи гідазепаму без призначення лікаря — це заміна однієї залежності на іншу. А поєднання з алкоголем може бути смертельно небезпечним: пригнічується дихання.
Викликайте швидку (103 / 112), якщо після зупинки пиття з’явилися судоми, сплутаність свідомості, людина бачить або чує те, чого немає, не впізнає близьких, сильно збуджена. Так само — якщо людина випила разом із заспокійливими і її важко розбудити. Якщо з’являються думки про смерть чи про те, що «всім буде краще без мене» — Lifeline Ukraine 7333. Якщо п’яна людина загрожує вам чи дітям — 102.
Як це лікують
Лікування є, і воно не зводиться до «закодуватися» чи «взяти себе в руки».
Безпечна зупинка. Якщо є ризик синдрому відміни — спочатку під наглядом лікаря, з ліками, які роблять цей період безпечним.
Лікування того, що стоїть за алкоголем. Це ключове. Якщо людина п’є, щоб заснути, треба повернути сон. Якщо щоб не бачити флешбеків — лікувати ПТСР. Якщо щоб не відчувати порожнечі — депресію. Коли причина слабшає, потреба пити теж зменшується. Інакше «зав’язати» вдається ненадовго.
Ліки, що зменшують тягу. Існують препарати, які допомагають утримуватися від алкоголю. Чи потрібні вони і які саме — вирішує лікар після огляду.
Психотерапія. Вона допомагає зрозуміти свої тригери, знайти інші способи справлятися з напругою і пройти через зриви, не кидаючи все.
Свої люди. Побратими, які теж кинули. Групи взаємодопомоги. Спорт. Будь-що, де є підтримка і де не треба пити, щоб бути «своїм».
Про загальний шлях відновлення після служби — у статті про психологічну реабілітацію військових.
Окремо про страх «поставлять на облік». Приватна консультація конфіденційна: обліку немає, інформація нікуди не передається без вашої згоди. Багато хто роками не звертається саме через це, а тим часом проблема глибшає.
Я консультую онлайн, конфіденційно, без обліку. Розберемося, що відбувається і з чого почати. Записатися на консультацію.
Якщо п’є ваш близький
Говоріть, коли він тверезий. Розмова з людиною напідпитку нічого не дасть, крім сварки.
Говоріть про конкретне і про себе. Не «ти алкоголік», а «я бачу, що ти вже місяць щовечора п’єш, щоб заснути. Я переживаю». Сон, втома, здоров’я — з цим погодитися легше, ніж з ярликом.
Не покривайте наслідки. Не брешіть за нього на роботі, не прибирайте мовчки наслідки. Не для того, щоб покарати, а щоб він бачив реальну картину.
Не ховайте і не виливайте пляшки таємно, особливо якщо він п’є багато. Це рідко допомагає і може підштовхнути до різкої зупинки без лікаря — а це, як я писала вище, небезпечно.
Дбайте про свою безпеку. Якщо в стані сп’яніння він агресивний — ідіть, забирайте дітей, телефонуйте 102. Ви не зобов’язані це терпіти.
Прийдіть на консультацію самі. Часто саме з цього починається зміна. Я допоможу зрозуміти, як діяти у вашій ситуації. Більше про підтримку — у статті для родин військових.
Часті питання
Я п’ю тільки пиво. Це теж рахується?
Так. Важить не напій, а кількість, частота і те, навіщо ви п’єте. Щоденне пиво «для сну» — теж залежність від алкоголю як засобу заснути.
Чи можна лікувати ПТСР, якщо я ще п’ю?
Можна і треба починати. Часто ми працюємо з обома проблемами паралельно. Але регулярне пиття заважає психотерапії і взаємодіє з багатьма ліками, тому це обов’язково обговорюємо.
Що, якщо я зірвуся?
Зриви — частина шляху для багатьох людей. Це не означає, що все марно. Це означає, що треба розібратися, що спрацювало тригером, і скоригувати план.
Записатися на консультацію або дзвоніть +38 (097) 117-47-63.
Ольга Містрякова, лікар-психіатр. Стаття інформаційна і не замінює консультацію.