Психологічна реабілітація військових і ветеранів: що справді допомагає

Людина повертається з фронту. Тіло вже вдома, на дивані, поруч з родиною. А голова ще там. Хлопок дверима — і серце вискакує. Вночі сниться те, що хочеться забути. В супермаркеті тисне від людей. А рідні питають: «Ну що ти такий? Ти ж удома».

Я працюю з військовими, ветеранами та їхніми родинами. І хочу чесно розповісти, що відбувається з психікою після війни, що з цього мине саме, а з чим краще не тягнути.

Чому голова не «повертається» разом з тілом

На фронті мозок місяцями живе в режимі виживання. Постійна готовність, швидка реакція, емоції вимкнені — бо там вони заважають. Це те, що допомагає вижити.

Проблема в тому, що кнопки «вимкнути» немає. Мозок не знає, що ви вже в безпеці. Тому в перші тижні вдома абсолютно нормально здригатися від гучних звуків, сідати спиною до стіни, погано спати, дратуватися через дрібниці, почуватися чужим серед цивільних і навіть хотіти назад, до своїх.

У багатьох це поступово слабшає. Але якщо через місяць не легшає, а стає гірше, якщо руйнуються стосунки, робота, здоров’я — це вже не адаптація. Це стан, який треба лікувати. Так само, як лікують поранення.

З чим до мене найчастіше приходять

ПТСР. Спогади, які лізуть самі, флешбеки, кошмари. Людина уникає всього, що нагадує про пережите, і постійно напружена. ПТСР — не слабкість. Це реакція мозку на те, що людська психіка не розрахована витримувати. І він лікується. Докладніше — у статті про ПТСР.

Сон. Мабуть, найчастіша скарга. Не заснути, прокидатися кожні дві години, кошмари. А без сну гіршає все інше: нерви, пам’ять, терпіння. Тому зі сну я часто і починаю. Про безсоння є окрема стаття.

Злість і зриви. Спалахнув через дрібницю, накричав на дитину, потім соромно. Гнів часто прикриває втому, тривогу і біль, для яких людина не має інших слів.

Апатія і порожнеча. «Нічого не хочу», «нічого не відчуваю», «навіщо все це». Часто так виглядає депресія, хоча сам військовий назве це просто втомою.

Алкоголь. Найпростіший спосіб «вимкнути голову». Він справді знімає напругу — на кілька годин. А потім гірший сон, більше злості, глибша депресія. Те саме з транквілізаторами і снодійними без лікаря: до них дуже швидко звикаєш (про це — у статті про гідазепам).

Контузія. Після неї можуть боліти голова, погіршуватися пам’ять і увага, змінюватися настрій. Тут часто потрібні і невролог, і психіатр — кожен лікує свою частину.

Тривога і панічні атаки. Раптово б’ється серце, бракує повітря, накриває страх, що зараз помреш. Люди часто думають, що це серце, і їдуть до кардіолога.

Що справді допомагає

Психотерапія, яка працює саме з травмою. Не «просто поговорити», а конкретні методи з доведеною ефективністю при ПТСР: когнітивна терапія, пролонгована експозиція, EMDR. Їх проводять фахівці, які спеціально цьому вчилися.

Ліки. Вони зменшують тривогу, повертають сон, знімають депресію і дають сили на психотерапію. При ПТСР і депресії призначають сучасні антидепресанти — вони не викликають залежності. Що саме, в якій дозі і як довго — я підбираю індивідуально, з урахуванням поранень, контузії, інших ліків і умов служби.

Окремо скажу про транквілізатори (феназепам, гідазепам та інші). ПТСР вони не лікують. А якщо приймати їх довго, можуть заважати відновленню.

Сон як окрема ціль. Коли людина починає спати, їй раптом стає легше майже в усьому. І кошмари лікуються — з ними не треба «просто жити».

Тіло. Спорт, фізична реабілітація після поранень, дихальні практики. Це знімає напругу, але лікування не замінює, якщо є розлад.

Свої. Побратими, ветеранські спільноти, спорт разом — там, де не треба нічого пояснювати. Це один з найсильніших захисних факторів.

Родина. Близькі можуть дуже допомогти. А можуть, не знаючи як, зробити гірше: розпитувати про те, що було «там», вимагати «стати як раніше», ображатися на відстороненість. Про те, як підтримати, я пишу в окремій статті для родин.

Що не допомагає

Терпіти і чекати, поки мине. Пити, щоб заснути. БАДи і «заспокійливі збори». І силою змушувати розповідати, що там було. Людина розповість, коли буде готова, і краще — фахівцю.

З чого почати

Зазвичай ми рухаємося так. Спочатку консультація: розбираємося, що саме відбувається — ПТСР, депресія, тривога, наслідки контузії, чи все разом. Далі за кілька тижнів налаштовуємо сон і знімаємо найгостріше. Потім психотерапія — основна робота з травмою. І весь час я поруч: коригую лікування, дивлюся динаміку, за потреби говорю з родиною.

«Я не піду, бо…»

«…дізнаються в частині». Приватна консультація конфіденційна. Обліку немає, нікуди нічого не передається.

«…я не слабак». Ніхто не називає слабаком того, хто пішов до хірурга з осколком. Психіка теж отримує поранення.

«…немає часу». Консультація онлайн — з дому, у відпустці, під час ротації.

«…цивільний лікар не зрозуміє». Мені не треба пережити те саме, щоб знати, як допомогти мозку вийти з режиму війни.

Я консультую військових, ветеранів та їхні родини онлайн. Конфіденційно, без обліку, з рецептом і супроводом. Записатися.

Якщо близький відмовляється

Таке буває дуже часто. Не тисніть і не ставте ультиматумів посеред сварки. Говоріть про конкретне, що бачите: «ти майже не спиш уже місяць» — а не «у тебе ПТСР». Пропонуйте почати з того, що він сам визнає проблемою: сон, голова, втома.

А ще можна прийти на консультацію самій або самому. Родинам теж потрібна підтримка, і я підкажу, як діяти у вашій ситуації.

Часті питання

ПТСР можна лікувати онлайн?

Так. Діагностика, лікування, рецепт і супровід — усе онлайн.

Можна лікуватися і служити далі?

Часто так. Схему лікування я підбираю з урахуванням служби. Обговорюємо індивідуально.

Скільки це триває?

Перше полегшення — зазвичай у перші тижні, особливо зі сном. Повний курс лікування ПТСР чи депресії — найчастіше від кількох місяців до року.

Детальніше

• Як підтримати близького, який повернувся з війни
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
• Депресія: симптоми і лікування
• Безсоння
• Психіатр — не психолог

Записатися на консультацію або дзвоніть +38 (097) 117-47-63.

Ольга Містрякова, лікар-психіатр. Стаття інформаційна і не замінює консультацію.